Одеса -єдине у своєму роді місто, котре в прямому сенсі слова повстало з під землі. Мова йде звичайно про центральну частину, в якій вагому частину займає історична частина та прилеглі до неї території. З самого заснування міста, будували тут переважно з пильного ракушняку.
А це значить, що деяким збереженим спорудам з цього багатовічного матеріалу більше двохсот років. У причорноморській частині теперішньої України, це був єдиний доступний у всіх відношеннях вариант для стін будівель будь-якого призначення. За ним не треба було далеко їхати, він був в буквальному сенсі, прямо під ногами. Тривалий час розробку вели прямо під центральною частиною міста. Внизу видобували каміння, а на поверхні тут же зводили будівлю. Як слідство, з'явилися цілі лабіринти видобутків, що і послужило заснуванню відомих одеських катакомб. Вони відіграли величезну роль в організації контрабандного трафіку в цій місцевості. Зараз катакомби- є пам'ятником підпільного партизанського руху та укриття частин нашої армії у часи Великої Вітчизняної Війни. Такі ж лабіринти та з цих же причин існують у багатьох містах світу. Всесвітньо відомі Парижські катакомби. Варто відмітити, що багато міст, збудованих на достатній відстані від моря, також використовували у якості основного будівельного матеріалу саме ракушечник. Його доставляли усіляким транспортом. Пильне каміння завжди цінувалося, так як вигравало своєю довговічністю, невибагливістю та ціною. Пізніше пильний ракушняк став ще популярніше, т.я. люди навчилися видобувати його в промислових масштабах, в значній мірі полегшивши свою працю камнерізними машинами. Раніше каміння видобувалося за допомогою ручних пил, що робило цей промисел дуже тяжким та небезпечним. Багато людей просто губилися у багатокілометрових лабіринтах. Часто ставалися обвали породи. То була '' каторжна праця''. Вивозити ракушняк з підземних штолен було не менш небезпечно. З часом каміння почали видобувати на великих підприємствах з використанням усієї необхідної техніки.
Сьогодні ракушняк - це унікальний матеріал, який дарує нам сама природа. Окрім своєї відносно невеликої вартості, він дуже практичний та невибагливий. Має дуже високу естетичну складову. А головне, у ракушечника не має конкурентів з екологічності.
Разом з тим, ми повинні пам'ятати, що використання природних ресурсів повинно бути обережним та сбалансованим, т.я. їх запаси не нескінчені.
Давайте збережемо нашу Землю для наступних поколінь.